Коломийки. «Дозвілля молоді», «Жартівливі коломийки» — «перла розсипаного намиста». Особливість жанру і його життєвість
У пісенному різнобарв'ї української народної творчості, крім «давніх» пісень, рясніють коротенькі коломийки, що, як дрібні квіти, щедро розсипані по Україні, особливо по карпатських селах, лісах і полонинах.
Звідки мої коломийки, питають ня люди.
В полонинах, буковинах ростуть вони всюди.
Співаночки мої любі, де ж я вас подію?
Понесу вас в полонини, по горах розсію.
Та як буде добра доля, я вас позбираю,
А як буде лиха доля — я вас занехаю.
Вони зворушують серця скромною простотою, непоказною щирістю, оптимізмом. Найчастіше зустрічаємо порівняння їх з квітами, з зеленим запашним верховинним світом, а за влучним порівнянням Івана Франка, коломийки — ніби розсипане намисто з перлів, що перекочуються з місця на місце і мерехтять, приваблюючи своїм блиском. Ці міні-твори завжди звернені до сучасності.
— Які коломийки вам сподобалися найбільше? Чи раніше ви чули коломийки? Коли і де це було? Хто їх виконував?
— Які народні танці ви знаєте? Який темп гопачка? Прослідкуйте залежність між темпами музики і танцю. Пригадайте пісні, що співаються під час танців. Поясніть, якщо можете, походження слова «коломийка».
Ці коротенькі для вчителя пісеньки виконуються здебільшого під час танців у супроводі музики. Однак у давнину по селах, коли збиралися молоді або дорослі на гулянку, не завжди були музики, а тому люди танцювали, співаючи веселих пісень. Темп співу і музики залежить від темпу танцю. У хороводних піснях темп не дуже швидкий: разом танцюють багато людей. Гопак танцюють хоч і кілька людей, але кожен окремо або парами, тому дуже швидко, рухи поривчасті.
Коломийка досить давня за своїм походженням. Уже в XVII ст. коломийковий твір мав широке розповсюдження по всій території України. Про це свідчать рукописні збірники. Отже, історія коломийок сягає в давню українську пісенну творчість. Ці перлини пісенності побутували у XVIII ст. і протягом XIX ст. Вони живуть і розвиваються і в XX — XXI ст. як самостійний жанр.
Про походження слова «коломийка» є різні думки. Одні вчені вважають, що воно пішло від назви міста Коломия (тепер Івано-Франківської області), де коломийки нібито вперше почали складати. Інші гадають, що воно утворилося від слова «коло», бо під час танцю (який теж називається коломийка) люди рухаються по колу.
Міні-дослідження будови коломийок.
а) Читання чотирьох коломийок з підручника (учитель має наголосити, що читання коломийок має бути легким, виразним, звертає увагу на їх лаконічну форму, багатство змісту, задушевність).
б) Робота у зошиті.
Хто не був на Верховині, не бачив Карпати,
Приїжджайте до нас в гості — раді вас вітати.
Учні записують коломийку і досліджують її:
- визначають наголос в римованому слові (падає на передостанній склад, жіноча рима);
- римування (суміжне);
- пауза (цезура після 8 складу);
- виділення логічно наголошених слів (Верховині — Карпати, в гості —
вітати);
- підраховування рядків і складів у рядку (2 рядки по 14 складів).
Підсумок міні-дослідження (учні дають визначення коломийки самостійно).
Коломийка — це пісня, що має два 14-складові рядки. Під час читання коломийка повинна подаватися як самостійний, завершений твір.
Ідейно-тематичний огляд коломийок.
Коломийки особливо поширені в Галичині, на Буковині, Закарпатті. Вони відзначаються різноманітним змістом, що охоплює всі без винятку сторони життя народу. Тому так високо цінують українці коломийку, її простоту, мудрість, ставляться до неї з великою любов'ю і повагою, звертаючись як до друга, як до вірної порадниці. Вона заспокоює, розвіює сум, але й тривожить.
У цих творах знайшли відображення різні життєві явища. Нестерпним народним лихом була кріпаччина, і коломийки про це лихоліття увібрали в себе і горе народне, і гнів поневолених. Основні теми коломийок, створених за часів капіталізму, — це розорення селян, пролета ризація, заробітки, батракування, визиск.
Ой пішов я в Америку хліба заробляти
Та прийшлося на вулиці з голоду вмирати.
Коломийки про наймитство і заробітчанство змальовують образ виснаженого наймита, робітника, на якого ліг тягар соціальної несправедливості. Особливо виразно відчувається патріотизм у цих малих творах періоду Другої світової війни. Фашистське рабство викликало спогади про давню турецьку навалу.
То не турки-яничари піднялись з могили,
То фашистські людолови село обступили.
Багато сучасних коломийок виражають оптимізм, світлі, життєрадісні настрої.
Розцвітає Верховина, як мак серед поля,
Розвивається щасливо радісная доля.
Опорна схема коломийки.
Родинно-побутові | Соціально-побутові | Гумористичні |
(про рідний край, господарювання, дозвілля молоді, кохання, одруження, родинне життя) | (про опричників, рекрутчину, еміграцію, видатних людей) | (висміювання людських вад, різних негативних явищ) |
Читаним і аналіз «Жартівливих» коломийок і «Дозвілля молоді» (за підручником).
Жартівливі коломийки
1. Ой дівчино-дівчинонько, яка ти, яка ти,
За хлопцями заглядаєш, не заметеш хати.
2. Роботящий легінище, нема що казати:
До півночі за дівками, до полудня — спати.
3. Ой скажіте, добрі люди, чим Андрій хворіє:
На роботі замерзає, коло миски пріє.
Дозвілля молоді
1. Є у світі, добрі люди, всякі співаночки,
Та кращої не знайдете від коломийочки.
2. Заспіваймо коломийку, — нащо так сидіти?
Коломийку у нас люблять і старі, і діти.
3. Коли тоту коломийку здалека почую,
Аж би яка нароблена — співаю й танцюю.
Поділ коломийок
Дозвілля молоді (співи, музика, танці, вечорниці, дівування, парубкування, товаришування, докори, жарти, кепкування).
Підготовка до складання коломийок. Коротенькі, прості за будовою коломийки легко складати, а тому вони виникали й виникають щоденно. Одні з них забуваються, інші — живуть довгі роки. Ці твори завжди актуальні, злободенні й мають імпровізаційний характер.
Імпровізація — складання вірша, пісні під час виконання без попередньої підготовки.
Знати коломийки, уміти їх складати і співати вважається почесною, похвальною справою. Це гордість і багатство молоді.
V. Домашнє завдання.
Складання коломийок на тему шкільного життя
Коментарі
Дописати коментар