Змалювання героїчної
боротьби русичів-українців проти монголо-татарських нападників у повісті «Захар Беркут». Образ тухольської
громади: роль і місце кожного в суспільному житті
Літературна
вікторина «Що я знаю про життя і творчість І. Франка»
1. Коли народився майбутній письменник?
2. За гороскопом І. Франко…
3. Яким ріс малий Іван?
4. Що перейняв Іван Якович від матері?
5. І. Франко розпочав навчання коли йому виповнилося…
6. Твори якого письменника Іван Якович вивчив майже всі?
7. Яка подія сталася з І. Франком у липні 1877 року?
8. Твір Івана Яковича, який вважався «особистим» для нього?
9. Найулюбленішими пристрастями І. Франка були
10. Герой
письменника, який зустрічається у багатьох його творах.
11. У галузі дитячої літератури І. Франко активно працював, починаючи з…
12. В якому місті похований видатний письменник?
Хто
тебе не мучив? Якби розказать
Про якого-небудь одного магната
Історію-правду, то перелякать
Саме б пекло можна.
Т. Шевченко
Нам
пора для України жить…
І. Франко
За
рідний край і життя віддай.
Народна мудрість
Приблизно
сімсот років тому наші прадіди-хлібороби нікому не сплачували данини,
об’єднувалися у громади, мали своє народне самоврядування. А коли на їх вільні
землі прийшли загарбники, русичі мужньо захищали рідний край. Повість І. Франка
«Захар Беркут», яку ми сьогодні продовжуємо вивчати, розповідає про одну таку
громаду, що жила
•
Що таке героїзм? (Героїзм (від грецьк. hērōs) — здійснення видатних за своїм
суспільним значенням дій, які відповідають інтересам народних мас і вимагають
від людини особистої мужності, стійкості, готовності до самопожертви)
• Які героїчні вчинки вам відомі?
• В чому, на ваш погляд, виявився героїзм тухольців?
• Чи можна вважати Т. Вовка героїчною людиною? Чому?
• Доведіть, що захист рідної землі — це священний обов’язок кожного.
• Що необхідно було мати тухольцям для боротьби з монголами? (Єдність,
згуртованість, віра — запорука перемоги)
Визвольні
традиції наших предків І. Франко у творі «Захар Беркут» блискуче втілив у
художніх образах тухольців, Захара Беркута, Максима, Мирослави. Він змалював
картини героїчної боротьби проти монгольської навали. Любов до батьківщини
керує всіма вчинками тухольців. Захищаючи свою батьківщину, народ сповнений
патріотичного піднесення, здатний на високий подвиг. Мов казковий велетень,
перемагає він вдесятеро сильнішого ворога.
Всі
тухольці — активні учасники боротьби з монголами. Їм є що боронити: у кожного є
невеликий шматок рідної і такої прекрасної землі-матері. Вони працьовиті,
спільними зусиллями викували у твердій скелі вигідні стежки, провели в горах
дорогу, засівали зерном поля, будували на річці загати, а тепер зупиняють
ворога. Як прекрасно описує І. Франко захисників, які добирає порівняння,
епітети, метафори! «Любо було глядіти на ті здорові рум’яні лиця, розігріті
мужньою відвагою і гордим почуттям того, що їм прийдеться заступати своїми
грудьми все, що найдорожче у них на світі, що в їх оружжя зложено велике діло».
Проте не може захоплення викликати ворог, що прийшов на цю землю.
З
огидою І. Франко описує завойовників: «Виринають перед очима чорні страшні
голови з маленькими блискучими очима. Очі ті тривожно несхибно, мов закляті,
глядять на тухольців» або: «Мов полова, розсіяна з купи буйним вітром, так
розсіялась їх сила по долині».
У
чому ж сила тухольців? Адже і досвіду в них менше, і озброєні гірше, і за
кількістю вони поступаються монголам?..
Читаючи твір І. Франка, кожний захоплюється тухольцями, їх непереможним духом,
вірністю, патріотизмом. Проблема патріотизму була, є і завжди буде актуальною.
І захист Вітчизни — це священний обов’язок кожного громадянина, адже про це
навіть написано у Конституції України.
Робота
над повістю
Тема: зображення
проведення громадської копи тухольців, де відбулася суперечка між Захаром Беркутом
і Тугаром Вовком, а також осмислення тухольцями страшної звістки — неминучий
напад татар.
Ідея: возвеличення мудрості,
великого розуму, сили волі З. Беркута, який протистояв підступності, хитрості,
брехливості, зрадництву Тугара Вовка.
Основна
думка: «…свобідному
чоловікові личить не гордість, а супокійна повага та розум»; «…єдинити силу
народа в одних руках!»
Проблематика:
• честь і зрада;
• правда і брехня;
• мужність і боягузтво; • володар і народ;
• відповідальність і безпечність.
Композиція.
Події відбуваються неподалік від села Тухля на майдані, де росла липа.
Експозиція: кожне зібрання тухольців, докладне знайомство із
Захаром Беркутом, його минулим, родиною.
Зав’язка: прихід Т. Вовка на громадський суд, суперечка між
боярином і З. Беркутом з приводу того, хто є господарем Тухольщини.
Кульмінація: смерть Митька Вояка, рішення громади щодо зруйнування
будинку Т. Вовка та виселення його з Тухольщини.
Розв’язка: страшна звістка про напад татар на Русь, прохання посланців і
громади до З. Беркута очолити оборонців і стати на бій з ворогом.
Сюжет.
Проведення
копної ради, на якій З. Беркут звернувся до громади і розповів їй про лихо, яке
охопило Тухольщину, як тільки в ній оселився боярин.
Знайомство з минулим старого Беркута, розповідь про великий авторитет, який має
90-літній старець у тухольців.
На копі відбувався громадський суд над Т. Вовком, який завдавав багато
принижень, утисків тухольцям. Саме тут боярин вбиває Митька Вояка, який виявив
бажання звинуватити Т. Вовка у зраді. Боярин залишає суд, громада вирішає у
триденний термін зруйнувати його помешкання й вимусити покинути Тухлю.
На копу також з’явилися посланці різних підгірських поселень. Вони звернулися
до З. Беркута і громади по допомогу. Всіх схвилювала страшна звістка: на Русь
рухаються полчища татар, які незабаром з’являться до Тухлі, щоб перейти
Карпати. Посланці просять З. Беркута і громаду вступити у бій із завойовниками.
Головна причина успіху завоювання Русі татарами — це феодальна роздробленість
Русі, чвари між князями, їх зрада.
Домашня робота. с.35-47 читати, заповнити таблицю на с. 47
Коментарі
Дописати коментар