Перейти до основного вмісту

23.11 Літературна студія.

 

Тема: Інсценування та виразне читання творів літстудійців.  Засоби контекстуально-синонімічного увиразнення літературного мовлення. Обговорення творів, висловлювання власних думок та створення ілюстрацій до написаних творів.

відкритих заходів студії, малюнки та ілюстрації дітей до творів, візитка літстудійця

 

- Що ж таке Творчість? Де її початки, джерела? Чи може існувати вона без кропіткої праці? Чи можна навчитися писати не маючи таланту? Що ж, на вашу думку, талант? ( діти відповідають)

- А як творите ви, коли для вас наступає найкраща пора для написання твору чи створення малюнку?

- Які засоби контекстуально-синонімічного увиразнення літературного мовлення ви вживаєте? Назвіть їх!

Що є неодмінними ознаками художнього образу?

 є:

-          те, що він дає художнє пізнання життя;

-          те, що він справляє емоційний вплив на людей;

-          те, що він, творчо відображаючи дійсність, містить у собі художнє узагальнення.

Засоби творення образів і прийоми типізації:

-          зображення вчинків, дії образів-персонажів;

-          портретне зображення;

-          мова персонажів;

-          пряма авторська характеристика;

-          виділення провідної риси характеру;

-          перебільшення.

- Правильно. А зараз перевіримо домашнє завдання. Коли ваш товариш буде виразно читати свій твір, не лише уважно слухайте, а і занотовуйте, що вам сподобалося, що – ні, чому, якби написали (чи змінили щось ви). Але спочатку обєднаємося у три групи за бажанням: група критиків, група художників та група митців-письменників.

-          ( Діти об’єднуються у групи. Групова робота).

-          Згадаємо, які вимоги до виразного читання?

-          Логічний наголос на конкретному слові, рядку, емоційна передача змісту, якщо потрібно – відповідна міміка, жести.

(Далі учні із групи письменників  читають власні твори.).

-          Давайте оцінимо виразне читання власного твору за 12-бальною шкалою оцінювання, враховуючи і логічний наголос на конкретному слові, рядку, і емоційну передачу змісту, і  відповідні міміку, жести. Наша група художників зможе намалювати ілюстрації-експромти до вибраного ними твору, група критиків – висловить наприкінці змагання власні думки)

(Триває обговорення творів. Кожен оцінює власний твір і прочитаний товаришем, записують на окремому листку, який приготував керівник гуртка. (Листок передається. Навпроти прізвища читця ставлять оцінку. Сам читець записує назву твору.)

- Оголошуємо результати.

1. Тепер, використовуючи різноманітні художні засоби, тропи кожен з вас повинен написати на вибрану тему вірш, есе, коротке оповідання, драматичний етюд  чи гумореску:

У сяйві барв прекрасна Україна.

Діти, зараз у нас парна робота. Але незвичайно парна, бо ви повинні будете дібрати до своєї творчої письменницької пари або художника, або актора, або критика, і це уже буде парно-групова творча група. Ви повинні не просто написати, а і інсценізувати написане вами.

Після інсценізації створеного вами всі проілюстровані твори здаємо головному редактору Омельяновій Юлії, яка творитиме експромт-газету «Віконечко» разом із прес-секретарем Бабаликом Олександром.

( Діти-письменники  методом жеребкування беруть листочок з темою. У свою групу обирають художника, критика чи актора. Редколегія сідає окремо і працює над макетом святкового номера «Весна-красна зі святами в Україні нашій славній»)

     Не забувайте про засоби контекстуально-синонімічного увиразнення літературного мовлення. Картки-підказки – на дошці.

( Діти, об’єднані у групи, працюють. Пишуть, малюють, критики пишуть есе. Триває і репетиція. Адже потрібно інсценізувати своє творіння. Редколегія працює. Час – 15 – 20 хвилин.)

.

1. Творчі групи інсценують колективно створену роботу ( драматичний вірш, оповідання чи гумореску). Показують ілюстрацію до неї. Віддають Р е д к о л е г і ї, яка, разом з керівником, оцінює роботу.

2. Іде створення газети. Наклеюють, якщо потрібно вирізавши, творчу роботу, прикрашають аплікаціями. Допомагають усі члени студії. Іде жвава творча заключна робота над створенням проекту заняття – газети «Весна-красна зі святами в Україні нашій славній»

3. Заключне слово керівника літстудії:

- Чого ми навчилися на нашому занятті?

( Використовувати у творах різні художні засоби, створювати ілюстрації до твору, інсценізувати твір та брати участь у виготовленні колективного проекту – газети «Віконечко»).

-          Хто вийшов переможцем?

-          Усі ми – творчі, кожен по-своєму, особистості, тому і гарно написали, проілюстрували, інсценізували твори.

-          Чи досягли ми мети і завдань заняття?

-          Чи сподобалася вам наша сьогоднішня газета?

-          Які будуть у вас побажання?

4. Домашнім завданням буде:

 створити вдома самостійну творчу роботу з ілюстраціями та підготувавши її виразне інсценізоване читання.

 

 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

7.12 Літературна студія

  ТЕМА: Літературні жанри і стилі. .) 1. Згадайте, що таке літературний рід. 2. Які літературні роди ви знаєте? Які особливості мають твори цих родів? 3. Із творами яких жанрів ви знайомилися на уроках зарубіжної літератури? 4. Який жанр ви можете назвати улюбленим? Чому?     .2. Конкурс літературознавців (р Учитель наводить визначення літературних жанрів, що їх учні вивчали в 5-8 класах. Учні називають жанри. Правильна відповідь зараховується тій групі, яка назвала її першою. У конкурсі перемагає група, яка дала більше правильних відповідей. 1. Один із основних жанрів народної творчості та жанр літератури. Епічний сюжетний художній твір про вигадані та фантастичні події. (Казка.) 2. Епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, за обсягом посідає проміжне місце між романом і оповіданням. (Повість.) 3. Ліро-епічний алегоричний короткий твір, переважно віршований. Складається з оповідної частини та висновку-повчання. (Байка.) 4. Великий за
                                                           6 клас                                                   Українська мова Тема : Ступені порівняння якісних прикметників, їх   творення.                                                                                                                                               Творення ступенів порівняння якісних прикметників                                                               Вищий ступінь                                                                                         Проста форма   Корінь або основа   Нульового ступеня      +    -ш-,-іш-   дорогий- дорожчий дужий-дужчий близький-ближчий високий-вищий                    Складна   форма Більш         менш     +     нульовий ступінь широкий -   більш широкий вузький – менш вузький                                                                                              

Українська мова 7-Д 31.03

Повторіть параграф 32, виконайте завдання. 1. Прислівник – це А) особлива форма дієслова; Б) змінна самостійна частина мови; В) незмінна самостійна частина мови. 2. Прислівник виражає А) ознаку предмета за дією; Б) ознаку або приналежність предмета якійсь особі; В) ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета. 3. Прислівники уночі, вчора, влітку, щойно за значенням належать до групи, що означає А) спосіб дії; Б) місце дії; В) час дії. 4. У словосполученнях бачив змалку, довго плакав, сприймають по-різному прислівники виражають А) ознаку дії; Б) ознаку предмета; В) ознаку іншої ознаки. 5. Усі слова є прислівниками в рядку А стрімголов, змалечку, вперемішку, босоніж Б стромляючи, важко, легко, спересердя В не раз, зроду-віку, до дому, час від часу 6. Усі прислівники належать до одного розряду за значенням у рядку А тепло, таємно,   близько Б вночі, швидко, жартома, хитро В довкола, згори, торік, зопалу 7. Усі прислівники я