Перейти до основного вмісту

30.11 Літературна студія

 

Тема: «Букетами квіти, букетами вірші…»

Сьогодні хочу привітати

Вас на засіданні оцім.

Натхнення  в праці  побажати,

Щоб затишно було нам всім.

А все, що в  праці  заважає,

І  інколи  псує життя,

Ми викинемо без вагання

В оцей ось кошик для сміття.

Давайте зараз позбудемося тих почуттів, які нам  заважатимуть  сьогодні працювати. На столах перед вами паперові листочки. Напишіть на них все, що може нам стати на заваді і вкиньте в оцей ось кошик. Я відчуваю хвилювання – тож  зараз охоче його позбудуся.( Вчитель кидає у кошик папірець із написом «хвилювання», учні пишуть на папірцях негативні  почуття і вкидають у кошик).І ось тепер ми готові працювати на засіданні нашої  літературної студії.

 

 

Учитель:                                     

                                            І звідки ж взялася поезія?

           З синього неба і зір,

  З запаху мальви і фрезії,

  З юні засніжених гір.

           З вишні духмяного квіту,

  З вранішніх перлів  роси,

  З рік неспокійних блакиті,

  З весен п’янкої краси.

 

           Серця стривожений шепіт,

  Спогад замріяних  снів,

           Правди полум’яний клекіт –

  Все це – основа віршів.

 

           З лагідних чарів Венеції,

  З вічних галактик, світів.

           Ось звідки ніжність поезії,

  Ось звідки магія слів.

 

 

Як ви гадаєте, звідки ж взялася поезія?Давайте за допомогою ваших відповідей ми виростимо асоціативний кущ:

 

Неба   Сонця   Дружби    Кохання   Природи    Річки   Моря     Лісу   Квітів                                                       

                                                           

 

                                                                  Поезія

Учитель:Ось такий ми виростили з вам асоціативний кущ, який немов підтверджує ваші відповіді ,звідки ж взялася поезія. Особливо мені подобається відповідь, що поезія  взялася із квітів. Поглянемо на екран.

                                                               

Учитель: Чи бачили ви ці картини раніше і чи знаєте, хто їх автор?

Учитель: Дійсно, це картини відомої української художниці, нашої землячки Катерини Білокур. В одному із віршів  поетеси Катерини Квітчастої є такі рядки, присвячені Катерині Білокур: «Букетами квіти, букетами вірші…»  Як ви гадаєте, що вони означають?( Поезія  і живопис нерозривно пов’язані між собою). Сьогодні ми будемо намагатися це довести за допомогою творчості Катерини Білокур. А рядки  «Букетами квіти, букетами вірші…» і будуть темою нашого сьогоднішнього заняття.

Учитель: Отже, чи існує зв’язок між поезією і живописом? Поглянемо на екран. На ньому  ви бачите вже відомі вам картини Катерини Білокур.

Зараз ми спробуємо скласти вірш-експромт під враженням цих картин. Пригадали, що таке експромт? ( Вірш, складений без підготовки.)Хто відчуває складність, може користуватися  підказкою на екрані.

Учитель: Хто має бажання прочитати свій вірш-експромт? ( Експромти учнів)

Учитель:Під впливом чого народилися ваші вірші? ( Під впливом картин Катерини Білокур). Отже, поезія і живопис  пов’язані між собою. Катерина Білокур, крім живопису, захоплювалася  театром. Це також один із видів мистецтва. Докладніше про життя і творчість відомої художниці  нам розкажуть юні мистецтвознавці.

 1Мистецтвознавець: Катерина Білокур народилася в селі Богданівка Полтавської області( а тепер Київської області). Коли саме — до кінця не з'ясовано. Сама художниця називала і 23, і 24 листопада, і 1900, і 1901 рік. Офіційною датою її народження було зрештою визнано 25 листопада (7 грудня) 1900 року. Це було логічніше за все, адже 25 листопада — день Святої великомучениці Катерини.

2Мистецтвознавець: Приблизно у 6—7 років Катерина навчилася читати. Батько і дід спочатку допомагали їй у цьому, але були здивовані власними успіхами дівчинки. На сімейній раді було вирішено — у школу Катрю не віддавати, оскільки читати вона і так вміє, а економія одягу й особливо взуття — величезна. А от посадити її за прядку — давно пора. Втім, це заняття дозволили сполучати з читанням букваря.

1 Мистецтвознавець: Коли саме майбутня художниця почала малювати — сказати важко, але, очевидно, це відбулося не в дитинстві, а вже в отроцтві. Малювала вуглем на шматочках полотнини. У 14 років Катерину застали за цим безглуздим, як усі вважали, заняттям. Було вжито невідкладних заходів — різки та найсуворіша заборона малювати. Відтепер дівчинці доводилося творити потайки.

2Мистецтвознавець: Збереглася, проте, легенда, яка свідчить про неабияку популярність спроб 15—17-літньої Катрі і навіть їхнє визнання. Сусід і родич Білокурів Микита Тонконіг, який володів водяним млином, був пристрасним театралом. Разом із своїми однодумцями він організував щось на зразок театральної студії. Поставлені Тонконогом п'єси мали чималий місцевий успіх. Знаючи, що Катерина Білокур «уміє малювати», творчий мірошник попросив її допомогти з декораціями. Дівчина із задоволенням малювала, дивилася, а пізніше, до речі, і грала на сцені цього унікального «театру на воді».

1Мистецтвознавець: У 1922 -1923 роках Катерина Білокур  прочитала про Миргородський технікум художньої кераміки. Слово «кераміка» виявилося для неї незнайомим, а от слово «художній» було зрозуміло. Якщо технікум «художній», то в ньому не інакше як навчають художників! Вперше покинувши Богданівку, Катерина Білокур вирушає до Миргорода.

2Мистецтвознавець: Але розмова в Миргородському технікумі почалася і закінчилася, по суті, одним питанням — чи є документ про закінчення семирічки? Такого документа в Катерини Білокур не було, і на її малюнки навіть не глянули.

1Мистецтвознавець: Від катастрофи її врятувала творчість — незважаючи ні на що, малювати Катерина не кинула, а ще й почала відвідувати драмгурток, організований подружжям Іваном Григоровичем і Ніною Василівною Калитою, богданівськими вчителями.

2Мистецтвознавець: У 1928 році Катерина Білокур дізнається про набір студентів у Київський театральний технікум і вирішує ще раз спробувати свої сили. Але й у Театральному технікумі розмова почалася з питання про закінчення семирічки — і цим питанням, загалом, закінчилася.

1Мистецтвознавець: Отже, Катря Білокур починає опановувати непросте ремесло художника сама. Художницю найбільше приваблюють олійні фарби.  Пензлі вона робить сама — вибирає з котячого хвоста волоски однакової довжини: 9, 12 або 36. Для кожної фарби — свій пензлик.

2Мистецтвознавець: І от — у Богданівку приїжджає Володимир Хитько, що очолював тоді художньо-методичну раду обласного Будинку народної творчості. Він приголомшений талантом дівчини,  декілька картин забирає із собою в Полтаву, показує колезі і другу, художнику Матвієві Донцову. Рішення однозначне — негайно влаштувати виставку. І в 1940 році в Полтавському будинку народної творчості відкривається персональна виставка художниці-самоучки з Богданівки Катрі Білокур. Виставка складалася лише з 11 картин.

1Мистецтвознавець: Одну за одною створює художниця свої прославлені картини — «Декоративні квіти» (1945), «Привіт врожаю» (1946), «Колгоспне поле» (1948—1949), «Цар Колос» (1949), «Сніданок» («Снідання») (1950), «Квіти і берізка ввечері» (1950), «Кавун, морква, квіти» (1951), «Квіти і виноград» (1953—1958), «У Богданівці на Загреблі» (1955), «Хата в Богданівці» (1955), «Георгіни» (1957), «Півонії» (1958), «Натюрморт із колосками і глечиком» (1958—1959), «Букет цвітів» (1959)… Квіти писала завжди живі, з натури, нерідко поєднуючи в одній картині весняні й осінні — така картина і створювалася, природно, з весни до осені. Працювала самозабутньо, але не поспішаючи. Шість жоржин на картині «Колгоспне поле» малювала три тижні, проте залишилася ними задоволена. Три картини Білокур — «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» — були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі в 1954 році.

                                             

2Мистецтвознавець: Весна 1961 року з усіма її квітами не принесла звичайного полегшення. До болю в ногах додався сильний біль у шлунку. Катрю Білокур, геть змучену болем, відвезли в Яготинську районну лікарню. 10 червня їй було зроблено операцію, чи то невдалу, чи то вже марну. У той же день художниці не стало. Хата Білокурів у Богданівці — давно вже Музей-садиба Катерини Білокур.

Учитель: Дякую вам за розповідь і пропоную  зараз  скласти сенкан, присвячений життю і творчості Катерини Білокур. Давайте пригадаємо будову сенкана.

                                                   Сенкан

1 рядок- слово, що називає тему.

2 рядок-два прикметники, що асоціюються з першим словом.

3 рядок-три дієслова, пов»язані з темою.

4 рядок-фраза з чотирьох слів ( думка – підсумок)

5 рядок- слово-синонім до теми.

                                       (Учні складають та читають сенкани)

Учитель: Молодці, у вас чудові сенкани!

Катерина Квітчаста, уже згадувана нами сьогодні поетеса, написала у 2006 році вірш-присвяту Катерині Білокур.

                                                              Катерина Білокур-

             Перевіялися роки

             Біля втіхи і зажур

             З дум глибоких…

             І зіткались кольори

             В безкінечне квітування,

             Що моїх торкнулось рим

             І продовжило звучання…

Я зараз вам пропоную продовжити  звучання віршів про Катерину Білокур, і  самим скласти вірш-присвяту художниці. Вірш-присвята(посвята)- невеликий поетичний твір чи прозова вказівка на те, кому присвячений твір. Цей термін для вас новий, тож запишіть його до своїх літературознавчих словничків.

Учитель: Я з нетерпінням очікує ваших віршів-присвят відомій художниці.                                   (Учні читають вірші - присвяти Катерині Білокур)

Учитель: Ми сьогодні говоримо про те, що поезія нерозривно пов’язана із живописом. А як ви гадаєте, із яким мистецтвом, крім живопису,  ще може бути пов’язана поезія?(Із музикою).

Давайте це зараз і перевіримо. Відомий композитор Петро Чайковський написав музичний твір «Пори року», який має 12 частин, як   і 12 місяців року.  Зараз я пропоную вам відпочити і прослухати один із цих творів. А потім ви дасте мені відповідь на питання: якій порі року і якому місяцю, на вашу думку, присвячено цей музичний твір? Отже, слухаємо,відпочиваємо і насолоджуємося.

                     

Учитель: Я думаю, ви відпочили, одержали задоволення від почутого і вже готові дати мені відповідь на питання: якій порі року присвячений цей твір, і якому місяцю? Опишіть те, що ви уявили  під час прослуховування.(Відповіді учнів).

Дійсно, мова йшла про осінь і про місяцьжовтень. Молодці, у вас гарна уява і фантазія.

       А тепер погляньте на екран: ви бачите три картини Катерини Білокур. Як ви гадаєте, яка із цих картин за своїм змістом відповідає змісту щойно прослуханого музичного твору?(Відповіді учнів)

                                                

Дійсно, третя картина має назву «Осінь». Спробуємо її описати.(Відповіді учнів).   Тепер я пропоную вам описати цю ж картину, але за допомогою рими, тобто скласти вірш про осінь. (Учні складають вірші).

А тепер спробуємо прочитати поезії під супровід «Пір року» Петра Чайковського. Пригадаємо, як називається декламування творів під супровід музики? (Мелодекламація).(Учні виконують твори під супровід музики).

                              

 

Учитель: Сядьте в зручне положення, закрийте очі і підніміть руки так, як для відповіді. А тепер повернемо долоні до мене і постараємось відчути дотик тепла наших рук і сердець. Я дуже хочу, щоб все найкраще, що йде від мого серця, передалося і вам, і в нас залишилися приємні враження від сьогоднішнього заняття. Дякую. А як ви гадаєте, який колір має тепло? Чому?  А яке почуття викликає у вас синій колір, чорний, зелений?

Давайте спробуємо виразити ці кольори метафорами. А які кольори переважають на картинах Катерини Білокур? Поглянемо на екран.

 (Відповіді учнів).

Учитель: А чи знаєте ви, що існують не тільки кольорові картини, а й кольорові вірші? Послухайте поезію Євгенії Горєвої «Кольоровий віршик». У кожному її рядку  названо колір.

Кульбабка тиха при стежині жовтіється сама собі.

 А у волошки очі сині, а в неба очі голубі.
Зелені клени стали колом побіля нашого двора,

А ген за тихим жовтим полем червоне сонце догора.

Учитель: Чи не правда, що цей вірш нагадує опис картин Катерини Білокур. Чому? (Бо в ньому присутні такі ж кольори, як і на її картинах) А давайте спробуємо самі скласти кольоровий вірш.

Жовта пшениця буяє у полі,

Синього неба маєм доволі,

Сонце червоне гріє весь світ,

Шле всім рослинам зелений привіт.

Ви почули мій вірш, а тепер я з нетерпінням очікую на ваші. (Учні читають свої кольорові вірші).

Ось так чудово за допомогою кольорів ви описали природу, пори року. А чи знаєте ви, у що у кожного місяця року є своя квітка -талісман?

 

Погляньмо на екран. Пригадайте місяць свого народження і запам’ятайте квітку – талісман цього місяця. Можливо, вона стане вашою улюбленою квіткою?
 

 

 Учитель: А зараз пригадаємо тему нашого сьогоднішнього заняття («Букетами квіти, букетами вірші…»)

Сьогодні ми з вами вже створили справжній «букет віршів», пригадаємо, яких. (Експромт, присвяту, про осінь, сенкан, кольоровий вірш).

 А зараз я вам пропоную скласти букет, але незвичайний, а з улюблених квітів Катерини Білокур – півоній. На дошці ви бачите намальовані стебла квітки. На столах перед вами паперові півонії. Давайте прикріпимо квіти до стебел і при цьому поділимося своїми враженнями від сьогоднішнього заняття. (Діти діляться враженнями  і прикріплюють квіти).

Учитель: В природі все буденне і святкове,

                    І дивне, і незвичне, і просте.

                    Є зміст в листку, є зміст в пташиній мові,-

                    В усьому, що зів’яло і цвіте.

 

                    І квітнуть мальви буйно біля тину,         

                    І дозрівають яблука в садах.                          

                    Усе  увічнить спонука  людину

                    В своїх картинах, віршах і піснях.

Я маю надію, що сьогоднішнє заняття із «Порами року» Чайковського і  полотнами  Катерини Білокур дало вам  великий поштовх до власної творчості. Ви розширили свій кругозір, збагатилися сюжетами для  своїх  майбутніх творів. Хай же музика і живопис надихають вас до написання  своїх  майбутніх поетичних шедеврів.

                                                                     

І чую я, як в серці зріє слово,

І квіти стрімко рвуться догори.  

В природі все буденно і святково.

Не гай же часу:  поспішай, твори.

Дякую за співпрацю, натхнення вам і успіхів!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

7.12 Літературна студія

  ТЕМА: Літературні жанри і стилі. .) 1. Згадайте, що таке літературний рід. 2. Які літературні роди ви знаєте? Які особливості мають твори цих родів? 3. Із творами яких жанрів ви знайомилися на уроках зарубіжної літератури? 4. Який жанр ви можете назвати улюбленим? Чому?     .2. Конкурс літературознавців (р Учитель наводить визначення літературних жанрів, що їх учні вивчали в 5-8 класах. Учні називають жанри. Правильна відповідь зараховується тій групі, яка назвала її першою. У конкурсі перемагає група, яка дала більше правильних відповідей. 1. Один із основних жанрів народної творчості та жанр літератури. Епічний сюжетний художній твір про вигадані та фантастичні події. (Казка.) 2. Епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, за обсягом посідає проміжне місце між романом і оповіданням. (Повість.) 3. Ліро-епічний алегоричний короткий твір, переважно віршований. Складається з оповідної частини та висновку-повчання. (Байка.) 4. Великий за
                                                           6 клас                                                   Українська мова Тема : Ступені порівняння якісних прикметників, їх   творення.                                                                                                                                               Творення ступенів порівняння якісних прикметників                                                               Вищий ступінь                                                                                         Проста форма   Корінь або основа   Нульового ступеня      +    -ш-,-іш-   дорогий- дорожчий дужий-дужчий близький-ближчий високий-вищий                    Складна   форма Більш         менш     +     нульовий ступінь широкий -   більш широкий вузький – менш вузький                                                                                              

Українська мова 7-Д 31.03

Повторіть параграф 32, виконайте завдання. 1. Прислівник – це А) особлива форма дієслова; Б) змінна самостійна частина мови; В) незмінна самостійна частина мови. 2. Прислівник виражає А) ознаку предмета за дією; Б) ознаку або приналежність предмета якійсь особі; В) ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета. 3. Прислівники уночі, вчора, влітку, щойно за значенням належать до групи, що означає А) спосіб дії; Б) місце дії; В) час дії. 4. У словосполученнях бачив змалку, довго плакав, сприймають по-різному прислівники виражають А) ознаку дії; Б) ознаку предмета; В) ознаку іншої ознаки. 5. Усі слова є прислівниками в рядку А стрімголов, змалечку, вперемішку, босоніж Б стромляючи, важко, легко, спересердя В не раз, зроду-віку, до дому, час від часу 6. Усі прислівники належать до одного розряду за значенням у рядку А тепло, таємно,   близько Б вночі, швидко, жартома, хитро В довкола, згори, торік, зопалу 7. Усі прислівники я